кравчик

кра́вчик 1

іменник чоловічого роду, істота

кравець

кра́вчик 2

іменник чоловічого роду, істота

жук

Значення в інших словниках

1. кравчик — I -а, ч. 1》 Зменш.-пестл. до кравець. 2》 заст. Учень кравця; кравецький підмайстер. II -а, ч. Жук родини пластинчатовусих, який пошкоджує сходи соняшника, буряків, зернових, баштанних та інших сільськогосподарських культур; головач (у 3 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. кравчик — КРА́ВЧИК¹, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до краве́ць. Коли б то коханка на сукню набрала, А я – щоб був кравчик (А. Кримський); Бондар, кравчик, селянин – Всі працюють як один (Л. Первомайський); Ну, й чоловіка собі знайшла.  Словник української мови у 20 томах
3. кравчик — ГОЛОВА́Ч (жук родини пластинчатовусих), КРА́ВЧИК. Кравчик, або головач.. Жук чорний, переднєспинка з витягнутими вперед передніми кутами (з журналу).  Словник синонімів української мови
4. кравчик — Кра́вчик, -ка, -кові, -ку! -чики, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. кравчик — КРА́ВЧИК¹, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до краве́ць. Коли б то коханка на сукню набрала, А я — щоб був кравчик (Крим., Вибр., 1965, 103); Бондар, кравчик, селянин — Всі працюють як один (Перв., Райдуга.., 1960, 95). 2. заст. Учень кравця; кравецький підмайстер.  Словник української мови в 11 томах
6. кравчик — Кравчик, -ка м. ум. отъ краве́ць.  Словник української мови Грінченка