кравчик
кра́вчик
I -а, ч.
1》 Зменш.-пестл. до кравець.
2》 заст. Учень кравця; кравецький підмайстер.
II -а, ч.
Жук родини пластинчатовусих, який пошкоджує сходи соняшника, буряків, зернових, баштанних та інших сільськогосподарських культур; головач (у 3 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови