кравчина
КРАВЧИ́НА¹, и, ч., розм. Молодий кравець; недосвідчений кравець.
До нас почав вчащать захожий парубок кравчина,— прийде з шиттям було й сидить… (Фр., XIII, 1954, 113).
КРАВЧИ́НА², и, ж. Назва козацько-селянського війська, яке в кінці XVI ст. зібрав Наливайко.
Кравчина запорізька До Хотиї поспішала (Укр.. думи.., 1955, 124);
Обізвався Наливайко — Не стало кравчини! (Шевч., І, 1951, 64).
Словник української мови (СУМ-11)