кривитися —
Викривлятися, зап. перекошуватися; (з болю) корчитися, скривлятися; (на виду) кривити губи <�уста>; (з кого) перекривляти <�передражнювати> кого.
Словник синонімів Караванського
кривитися —
див. гидувати; сердитися
Словник синонімів Вусика
кривитися —
[криевитиес'а] -иеўл'ус'а, -ивиес':а, -ивиец':а, -иўл'ац':а; нак. -вис'а, -в'іц':а
Орфоепічний словник української мови
кривитися —
кривлюся, кривишся; мн. кривляться; недок. 1》 Ставати кривим; викривлятися (у 1 знач.), згинатися. || Утрачати симетричний вигляд; схилятися набік, перекошуватися. 2》 перен. Робити гримаси, виражаючи невдоволення, презирство, а також від болю тощо.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кривитися —
КРИВИ́ТИСЯ, кривлю́ся, кри́вишся; мн. кри́вляться; недок. 1. Ставати кривим; викривлятися (у 1 знач.), згинатися. А ти, дубе, кріпись.., Не хились, не кривись (С. Руданський); // Утрачати симетричність; схилятися набік, перекошуватися. Валя підвелася ..
Словник української мови у 20 томах
кривитися —
КРИВИ́ТИСЯ, кривлю́ся, кри́вишся; мн. кри́вляться; недок. 1. Ставати кривим; викривлятися (у 1 знач.), згинатися. А ти, дубе, кріпись… Не хились, не кривись (Рудан., Тв., 1956, 60); // Утрачати симетричний вигляд; схилятися набік, перекошуватися.
Словник української мови в 11 томах
кривитися —
Криви́тися, -влю́ся, -вишся гл. 1) Искривляться. Чобіт привиться. 2) Кривиться, дѣлать гримасу. Матері, батьки кривились. Мкр. Н. 35. Хто п'є, тон кривиться; кому не дають, той дивиться. Ном. № 11493.
Словник української мови Грінченка