кривитися

КРИВИ́ТИСЯ, кривлю́ся, кри́вишся; мн. кри́вляться; недок.

1. Ставати кривим; викривлятися (у 1 знач.), згинатися.

А ти, дубе, кріпись… Не хились, не кривись (Рудан., Тв., 1956, 60);

// Утрачати симетричний вигляд; схилятися набік, перекошуватися.

Хати старіли, кривилися, .. оселі дірчавіли — осувалися… (Мирний, IV, 1955, 241);

Валя підвелася.. Плечі її трохи кривилися (Епік, Тв., 1958, 380).

2. перен. Робити гримаси, виражаючи незадоволення, презирство, а також від болю тощо.

Тітка кривилась і потиху нарікала на «дармоїдів» (Фр., VI, 1951, 269);

Юзя не кривилась, не хлипала по-дитячому (Л. Укр., III, 1952, 658);

Начальник стояв ззаду, морщився, кривився, шморгав носом, затуляючись хусточкою (Вас., І, 1959, 204);

Кривилася теща, подаючи до столу чужі миски та полумиски (Збан., Сеспель, 1961, 405);

Вікторія кривилася, але терпляче переносила біль (Хижняк, Тамара, 1959, 221).

3. з кого, над ким. Те саме, що передра́жнювати; перекривляти.

Балабуха.. мав таку природню міну в устах, неначе кривився з кого, закопиливши спідню губу (Н.-Лев., III, 1956, 15);

Смішно ж було дивитися.. на Остапа: так часто кривиться.. хлопець над своїм дужим товаришем (Мирний, IV, 1955, 30).

Значення в інших словниках

1. кривитися — криви́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. кривитися — Викривлятися, зап. перекошуватися; (з болю) корчитися, скривлятися; (на виду) кривити губи <�уста>; (з кого) перекривляти <�передражнювати> кого.  Словник синонімів Караванського
3. кривитися — див. гидувати; сердитися  Словник синонімів Вусика
4. кривитися — [криевитиес'а] -иеўл'ус'а, -ивиес':а, -ивиец':а, -иўл'ац':а; нак. -вис'а, -в'іц':а  Орфоепічний словник української мови
5. кривитися — кривлюся, кривишся; мн. кривляться; недок. 1》 Ставати кривим; викривлятися (у 1 знач.), згинатися. || Утрачати симетричний вигляд; схилятися набік, перекошуватися. 2》 перен. Робити гримаси, виражаючи невдоволення, презирство, а також від болю тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. кривитися — КРИВИ́ТИСЯ, кривлю́ся, кри́вишся; мн. кри́вляться; недок. 1. Ставати кривим; викривлятися (у 1 знач.), згинатися. А ти, дубе, кріпись.., Не хились, не кривись (С. Руданський); // Утрачати симетричність; схилятися набік, перекошуватися. Валя підвелася ..  Словник української мови у 20 томах
7. кривитися — КРИВИ́ТИСЯ (ставати кривим, згинатися), ВИКРИВЛЯ́ТИСЯ, СКРИ́ВЛЮВАТИСЯ (СКРИВЛЯ́ТИСЯ), КОЦЮ́РБИТИСЯ розм. (дуже гнутися, скручуватися). — Док.: скриви́тися, ви́кривитися, скоцю́рбитися.  Словник синонімів української мови
8. кривитися — Криви́тися, -влю́ся, -вишся гл. 1) Искривляться. Чобіт привиться. 2) Кривиться, дѣлать гримасу. Матері, батьки кривились. Мкр. Н. 35. Хто п'є, тон кривиться; кому не дають, той дивиться. Ном. № 11493.  Словник української мови Грінченка