Орфографічний словник української мови

критицизм

критици́зм

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. критицизм — -у, ч., книжн. 1》 Критичне ставлення до чогось. 2》 Філософська теорія, що використовує формально-логічний спосіб оцінки знання як істинного або хибного (термін, яким німецький філософ-ідеаліст І. Кант характеризував свою філософію).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. критицизм — КРИТИЦИ́ЗМ, у, ч. 1. книжн. Критичне ставлення до чогось. Він виробив собі певний критицизм (І. Франко); Захвачені [захоплені] легким критицизмом, почали [співрозмовники] стрибати з теми на тему (Дніпрова Чайка); Тоді, втомлений і роздратований...  Словник української мови у 20 томах
  3. критицизм — критици́зм 1. Критичне ставлення до чогось. 2. Назва, що її німецький філософ І. Кант дав своїй ідеалістичній філософії, головну мету якої він вбачав у критиці пізнавальної здатності людини.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. критицизм — Критици́зм, -му, -мові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. критицизм — КРИТИЦИ́ЗМ, у, ч., книжн. Критичне ставлення до чогось. Він виробив собі певний критицизм (Фр., VII, 1951, 52); Захвачені [захоплені] легким критицизмом, почали стрибати з теми на тему (Дн. Чайка, Тв.  Словник української мови в 11 томах