критицизм

критици́зм

-у, ч., книжн.

1》 Критичне ставлення до чогось.

2》 Філософська теорія, що використовує формально-логічний спосіб оцінки знання як істинного або хибного (термін, яким німецький філософ-ідеаліст І. Кант характеризував свою філософію).

Значення в інших словниках

1. критицизм — критици́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. критицизм — КРИТИЦИ́ЗМ, у, ч. 1. книжн. Критичне ставлення до чогось. Він виробив собі певний критицизм (І. Франко); Захвачені [захоплені] легким критицизмом, почали [співрозмовники] стрибати з теми на тему (Дніпрова Чайка); Тоді, втомлений і роздратований...  Словник української мови у 20 томах
3. критицизм — критици́зм 1. Критичне ставлення до чогось. 2. Назва, що її німецький філософ І. Кант дав своїй ідеалістичній філософії, головну мету якої він вбачав у критиці пізнавальної здатності людини.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. критицизм — Критици́зм, -му, -мові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. критицизм — КРИТИЦИ́ЗМ, у, ч., книжн. Критичне ставлення до чогось. Він виробив собі певний критицизм (Фр., VII, 1951, 52); Захвачені [захоплені] легким критицизмом, почали стрибати з теми на тему (Дн. Чайка, Тв.  Словник української мови в 11 томах