крюкання

крю́кання

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. крюкання — -я, с. Дія за знач. крюкати та звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. крюкання — КРЮ́КАННЯ, рідко КРУ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. крю́кати, кру́кати та звуки, утворювані цією дією. Пташки розцвірінчалися – за різноголосим галасом крукання не розчути (Люко Дашвар); Понад хребтами лісистих Карпат тягнуться ключі журавлів...  Словник української мови у 20 томах
3. крюкання — КРЮ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. крю́кати та звуки, утворювані цією дією.  Словник української мови в 11 томах
4. крюкання — Крю́кання, -ня с. 1) Карканье, крикъ воронъ; курлыканье журавлей. 2) Кваканье лягушекъ.  Словник української мови Грінченка