кулачник —
-а, ч., заст. Той, хто полюбляє битися кулаками (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
кулачник —
КУЛА́ЧНИК, а, ч., заст. Учасник кулачних боїв. Боєць, .. задирака, Стрілець, кулачник і рубака І дужий був з його [нього] хлопак (І. Котляревський); // Той, хто полюбляє битися кулаками (у 1 знач.).
Словник української мови у 20 томах
кулачник —
КУЛА́ЧНИК, а, ч., заст. Той, хто полюбляє битися кулаками (у 1 знач.). Боєць, ..задирака. Стрілець, кулачник і рубака І дужий був з його хлопак (Котл., І, 1952, 195).
Словник української мови в 11 томах
кулачник —
Кулачник, -ка м. Кулачный боецъ. Боєць, ярун і задирака, стрілець, кулачник і рубака, і дужий був з його хлопак. Котл. Ен.
Словник української мови Грінченка