Орфографічний словник української мови

кунячий

ку́нячий

прикметник

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. кунячий — -а, -е, розм. Те саме, що куницевий 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кунячий — КУ́НЯЧИЙ, а, е, розм. Те саме, що куни́цевий 1. Куняча шапочка на голові та багатий, коралами прикрашений ніж у піхвах, .. доповнювали одяг (Юліан Опільський); – Добре, пане. Візьміть мою кунячу шубу з бобровою облямівкою та коміром (З.  Словник української мови у 20 томах
  3. кунячий — КУ́НЯЧИЙ, а, е, розм. Те саме, що куни́цевий 1. — Добре, пане. Візьміть мою кунячу шубу з бобровою облямівкою та коміром (Тулуб, Людолови, 1,1957, 282).  Словник української мови в 11 томах