кунячий

ку́нячий

-а, -е, розм.

Те саме, що куницевий 1).

Значення в інших словниках

1. кунячий — ку́нячий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. кунячий — КУ́НЯЧИЙ, а, е, розм. Те саме, що куни́цевий 1. Куняча шапочка на голові та багатий, коралами прикрашений ніж у піхвах, .. доповнювали одяг (Юліан Опільський); – Добре, пане. Візьміть мою кунячу шубу з бобровою облямівкою та коміром (З.  Словник української мови у 20 томах
3. кунячий — КУ́НЯЧИЙ, а, е, розм. Те саме, що куни́цевий 1. — Добре, пане. Візьміть мою кунячу шубу з бобровою облямівкою та коміром (Тулуб, Людолови, 1,1957, 282).  Словник української мови в 11 томах