кунячий
КУ́НЯЧИЙ, а, е, розм. Те саме, що куни́цевий 1.
— Добре, пане. Візьміть мою кунячу шубу з бобровою облямівкою та коміром (Тулуб, Людолови, 1,1957, 282).
Словник української мови (СУМ-11)КУ́НЯЧИЙ, а, е, розм. Те саме, що куни́цевий 1.
— Добре, пане. Візьміть мою кунячу шубу з бобровою облямівкою та коміром (Тулуб, Людолови, 1,1957, 282).
Словник української мови (СУМ-11)