куркуленко

куркуле́нко

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Значення в інших словниках

1. куркуленко — див. багатий  Словник синонімів Вусика
2. куркуленко — -а, ч. Син куркуля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. куркуленко — КУРКУЛЕ́НКО, а, ч., розм. Син куркуля. Вона ж певна була, що досить віддати дочку за куркуленка, щоб стати господинею... (О. Кундзич); Куркуленки й привели мені Станіслава, злі, ладні вбити його в оточеному вартою дворищі (Іван Ле);...  Словник української мови у 20 томах
4. куркуленко — КУРКУЛЕ́НКО, а, ч., розм. Син куркуля. [Олена:] Товариші! Геть пластунів буржуазії, поповичів, куркуленків, ворогів пролетарської науки! (Мик., І, 1957, 173); — За тридцять п’ять років революції ми перевиховали князів та графів, не те що якихось куркуленків (Добр., Тече річка.., 1961, 201).  Словник української мови в 11 томах