Значення в інших словниках
-
куркуленко —
куркуле́нко іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
куркуленко —
-а, ч. Син куркуля.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
куркуленко —
КУРКУЛЕ́НКО, а, ч., розм. Син куркуля. Вона ж певна була, що досить віддати дочку за куркуленка, щоб стати господинею... (О. Кундзич); Куркуленки й привели мені Станіслава, злі, ладні вбити його в оточеному вартою дворищі (Іван Ле);...
Словник української мови у 20 томах
-
куркуленко —
КУРКУЛЕ́НКО, а, ч., розм. Син куркуля. [Олена:] Товариші! Геть пластунів буржуазії, поповичів, куркуленків, ворогів пролетарської науки! (Мик., І, 1957, 173); — За тридцять п’ять років революції ми перевиховали князів та графів, не те що якихось куркуленків (Добр., Тече річка.., 1961, 201).
Словник української мови в 11 томах