кухонька

ку́хонька

іменник жіночого роду

Значення в інших словниках

1. кухонька — -и, ж. Зменш.-пестл. до кухня 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. кухонька — КУ́ХОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ку́хня 1. – Поки до чаю, то служниця кілька раз викликала пані в малу кухоньку (Леся Українка); Спав Максим у тісній кухоньці, в закутку між грубкою і глухою стіною (В.  Словник української мови у 20 томах
3. кухонька — КУ́ХОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кухня 1. — Поки до чаю, то служниця кілька раз викликала пані в малу кухоньку (Л. Укр., III, 1952, 707); Спав Максим у тісній кухоньці, в закутку між грубкою і глухою стіною (Коз., Блискавка, 1962, 143).  Словник української мови в 11 томах