кухонька

КУ́ХОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кухня 1.

— Поки до чаю, то служниця кілька раз викликала пані в малу кухоньку (Л. Укр., III, 1952, 707);

Спав Максим у тісній кухоньці, в закутку між грубкою і глухою стіною (Коз., Блискавка, 1962, 143).

Значення в інших словниках

1. кухонька — ку́хонька іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. кухонька — -и, ж. Зменш.-пестл. до кухня 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кухонька — КУ́ХОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ку́хня 1. – Поки до чаю, то служниця кілька раз викликала пані в малу кухоньку (Леся Українка); Спав Максим у тісній кухоньці, в закутку між грубкою і глухою стіною (В.  Словник української мови у 20 томах