кучанин —
-а, ч., рідко. Сусід (по кутку на селі).
Великий тлумачний словник сучасної мови
кучанин —
КУЧА́НИН, а, ч., рідко. Сусід (по кутку на селі). Я підвів голову. Це був мій товариш – кучанин Івась (Б. Грінченко); – Казав Денисенко, що прийде увечері до Гната... Зберіться, кучани, та побалакаєм (І. Микитенко).
Словник української мови у 20 томах
кучанин —
КУЧА́НИН, а, ч., рідко. Сусід (по кутку на селі). Я підвів голову. Це був мій товариш-кучанин Івась (Гр., І, 1963, 292); — Казав Денисенко, що прийде увечері до Гната… Зберіться, кучани, та побалакаєм (Мик., II, 1957, 7).
Словник української мови в 11 томах
кучанин —
Кучанин, -на м. Житель кутка́ 2. Кучане — ті сусіде, що на одному кутку живуть. Конст. у.
Словник української мови Грінченка