Значення в інших словниках
-
легітимаційний —
Легітимаці́йний: — законний, узаконений [21] — Легітимаці́йна карта: особисте посвідчення [47;VI]
Словник з творів Івана Франка
-
легітимаційний —
-а, -е, юр. Стос. до легітимації. Легітимаційна карта діал. — посвідка про особу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
легітимаційний —
ЛЕГІТИМАЦІ́ЙНИЙ, а, е, юр. Стос. до легітимації. Політичні режими в посткомуністичних державах є гібридними, а отже, і їх легітимаційний потенціал підлягає детальному аналізу (з наук. літ.); Державна варта була створена 18 травня 1918...
Словник української мови у 20 томах
-
легітимаційний —
ЛЕГІТИМАЦІ́ЙНИЙ, а, е, юр. Стос. до легітима№ції. ∆ Легітимаці́йна ка́рта, діал.— посвідка про особу. Вбув [Панько] великі чоботи, надяг кожух, а легітимаційну карту й карту до голосування запхав у пазуху (Март., Тв., 1954, 158).
Словник української мови в 11 томах