легітимаційний
ЛЕГІТИМАЦІ́ЙНИЙ, а, е, юр.
Стос. до легітимації.
Політичні режими в посткомуністичних державах є гібридними, а отже, і їх легітимаційний потенціал підлягає детальному аналізу (з наук. літ.);
Державна варта була створена 18 травня 1918 р. у складі МВС і складалася із відділів з чітко розмежованими функціями: загальний, інспекторський, легітимаційний і секретний (з наук.-попул. літ.);
Важливого значення набуває легітимаційний аспект моралі по відношенню до політичної системи (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)