Значення в інших словниках
-
лучний —
I -а, -е. 1》 Прикм. до лука. || На якому знаходяться луки, зайнятий луками. Лучні угіддя — мисливські угіддя, які представлені пасовищами і сіножатями. 2》 Признач. для робіт на лузі (див. луг I 1)). II -а, -е, розм. Який добре лучить або з якого добре лучити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
лучний —
ЛУЧНИ́Й, а́, е́, розм., рідко. Влучний, який добре лучить або з якого добре лучити. – Далеко лучніший у мене є лук (Л. Первомайський). ЛУ́ЧНИ́Й, а, е. Прикм. до лу́ка́.
Словник української мови у 20 томах
-
лучний —
ЛУЧНИ́Й (пов'язаний з лукою), ЛУГОВИ́Й, ЛУЧАНИ́Й діал. З усього зійшлись Союзу В хаті тут скарби природи: Льон, коноплі, кукурудза, Лучні трави, корнеплоди... (П.
Словник синонімів української мови
-
лучний —
ЛУЧНИ́Й¹, а, е. 1. Прикм. до лу́ка. Пекан любить глибокі вологі суглинкові, чорноземні і лучні грунти (Хлібороб Укр., 5, 1964, 29); Лучна рослинність України до Великої Жовтневої революції була вивчена дуже мало (Розв. науки в УРСР..
Словник української мови в 11 томах
-
лучний —
Лучен, лучний, -а, -е = влучен. Бог не скорен, та лучен. Ном. № 47. --------------- Лучний, -а́, -е́ Луговой. Лучне сіно. Конст. у. --------------- Лучний, -а, -е 1) = влучний. 2) Лучной. 3) Согнутый въ дугу.
Словник української мови Грінченка