Значення в інших словниках
-
льонок —
I -нку, ч. Зменш.-пестл. до льон. II -нку, ч. Однорічний чи багаторічний бур'ян родини ранникових.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
льонок —
ЛЬОНО́К¹, нку́, ч. Зменш.-пестл. до льон. А я годна льонок брати та годна стелити, А я годна заспівати та й годна робити (з народної пісні); Вийшла мати з дітьми в поле: – Нуте, ручки молоді, як оцей льонок пополем – пополуднуєм тоді (П.
Словник української мови у 20 томах
-
льонок —
ЛЬОНО́К¹, нку́, ч. Зменш.-пестл. до льон. Вийшла мати з дітьми в поле: — Нуте, ручки молоді, як оцей льонок пополем — пополуднуєм тоді (Тич., II, 1957, 231); *У порівн. Густо червоніє [Разуєв] від шиї і до білястого, мов витіпаний льонок, чубчика (Логв.
Словник української мови в 11 томах
-
льонок —
Льонок, -нка м. Часть верстату. Шух. І. 255. --------------- Льонок, -нку м. 1) ум. отъ льон. 2) раст.: a) Linaria vulgaris. ЗЮЗО. І. 126. б) Linum catharticum. ЗЮЗО. І. 126.
Словник української мови Грінченка