лінчувати —
-ую, -уєш, недок., перех. Вчиняти самосуд, так званий суд Лінча; фізично розправитися з ким-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
лінчувати —
ЛІНЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого. 1. У США у ХVІІІ – ХХ ст. – здійснювати звірячу криваву розправу без слідства й суду над представниками чорношкірого й кольорового населення; учиняти так званий суд Лінча. У ХІХ ст.
Словник української мови у 20 томах
лінчувати —
Лінчува́ти, -чу́ю, -чу́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
лінчувати —
ЛІНЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Вчиняти самосуд, так званий суд Лінча, який застосовує реакційна буржуазія США звичайно до негрів, революційних діячів. Вдягнувши химерні чували, на Півночі янкі здіймали пожари, на Півдні — рабів лінчували… (Уп.
Словник української мови в 11 томах