Значення в інших словниках
-
магнетит —
-у, ч. Мінерал чорного кольору з металічним блиском, що містить Ферум і має магнітні властивості; магнітний залізняк.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
магнетит —
МАГНЕТИ́Т, у, ч. Мінерал чорного кольору з металевим блиском, що містить залізо й має магнітні властивості; магнітний залізняк. У формі октаедра кристалізуються магнетит, мідь, срібло, алмаз тощо (з наук.-попул. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
магнетит —
магнети́т (від грец. Μαγνήτης – магнесійський) мінерал класу окисів та гідроокисів, чорний з металевим блиском. Цінна залізна руда.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
магнетит —
Мінерал, оксид заліза; чорний; вел. магнітні властивості; найбагатша руда заліза; в Україні — Криворізький басейн, Кременчуцький залізорудний район.
Універсальний словник-енциклопедія
-
магнетит —
МАГНЕТИ́Т, у, ч. Мінерал чорного кольору з металічним блиском, що містить залізо й має магнітні властивості; магнітний залізняк. Магнетит, або магнітний залізняк.. Назву дістав від того, що деякі його кристали магнітні (Курс заг. геол., 1947, 55).
Словник української мови в 11 томах