Значення в інших словниках
-
мазило —
-а, с. 1》 розм. Те саме, що мастило 1). 2》 діал. Квач (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
мазило —
МАЗИ́ЛО, а, с. 1. розм. Те саме, що масти́ло 1. Не поспішаючи, він наблизився до паровоза, дістав звідти мазничку, підійшов до осі під тендером і заходився поратись коло неї, наливаючи туди мазила (Д. Бедзик). 2. діал. Квач (у 1 знач.).
Словник української мови у 20 томах
-
мазило —
А, ч. Той, хто не влучає в ціль. Ти явно не тому довірив стріляти у тирі: він вічний мазило.
Словник сучасного українського сленгу
-
мазило —
(-а) с. і ч., мол., жрм. Людина, яка промахується, не влучає в ціль. ПСУМС, 42, Чабаненко 1992, 2, 267.
Словник жарґонної лексики української мови
-
мазило —
КВАЧ (намотане на паличку клоччя, ганчір'я тощо для мастіння чогось), МАЗИ́ЛО діал. (Чоловік (вибіга з мазницею і квачем):) Ось я приніс дьогтю (С. Васильченко); І мазниця, і мазило уже мені надостило (П. Чубинський).
Словник синонімів української мови
-
мазило —
МАЗИ́ЛО, а, с. 1. розм. Те саме, що масти́ло 1. Не поспішаючи, він наблизився до паровоза, дістав звідти мазничку, підійшов до осі під тендером і заходився поратись коло неї, наливаючи туди мазила (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 60). 2. діал.
Словник української мови в 11 томах
-
мазило —
Мази́ло, -ла с. 1) Матерьялъ, которымъ мажуть. 2) Снарядъ, которымъ мажуть. см. квач. Рудч. Чп. 251. І мазниця, і мазило уже мені надостило. Чуб. V. 1061.
Словник української мови Грінченка