мазило
КВАЧ (намотане на паличку клоччя, ганчір'я тощо для мастіння чогось), МАЗИ́ЛО діал. (Чоловік (вибіга з мазницею і квачем):) Ось я приніс дьогтю (С. Васильченко); І мазниця, і мазило уже мені надостило (П. Чубинський).
МАЗЬ (густа жирна речовина для змащування чогось), ОЛІ́Я заст., ОЛИ́ВА заст., МАСТЬ розм.; КОЛО́МАЗЬ (суміш з дьогтю й смоли для коліс); МАСТИ́ЛО, МА́СЛО, МАЗИ́ЛО розм. (жирова суміш для змазування поверхонь тертя механізмів і деталей машин). Лижі були чудові, і чудові бамбукові палиці, і мазь для лиж Саша варив сам (Л. Первомайський); Колісна мазь; На мить Андрієві ніздрі вхопили знайомий запах олії, пари, сухого жару вогняної печі (М. Коцюбинський); Звільна й легко порушилось могутнє колесо на своїй шліфованій і змащеній оливою осі (І. Франко); В обох церквах монашки чистили крейдою та самоварною мастю мідні корогви (І. Микитенко); З села збиралася валка возів з дровами до Ужгорода. Дехто вже звечора намастив осі коломаззю, навантажив віз дровами (М. Томчаній); Наш Каплуненко ввійшов у велику, закурену будівлю депо, на нього війнуло знайомим запахом мастила, пороху й пари (Б. Антоненко-Давидович); В калюжах — вода, змішана з машинним маслом (Григорій Тютюнник); Не поспішаючи, він наблизився до паровоза, дістав звідти мазничку, підійшов до осі під тендером і заходився поратись коло неї, наливаючи туди мазила (Д. Бедзик).
Словник синонімів української мови