Значення в інших словниках
-
мандрований —
-а, -е, заст. Мандрівний (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
мандрований —
МАНДРО́ВАНИЙ, а, е, заст. Мандрівний (у 1 знач.). Аж шусть! пан писар з командою: – Де ваш Левко мандрований? (Г. Квітка-Основ'яненко); І от він, мандрований син, по довгій розлуці знову вдома (Я.
Словник української мови у 20 томах
-
мандрований —
МАНДРІ́ВНИ́Й (який мандрує), МАНДРО́ВАНИЙ заст., СТРА́ННИЙ (СТРА́ННІЙ) заст., ВАНДРІ́ВНИ́Й діал.; БРОДЯ́ЧИЙ, ХОДЯ́ЧИЙ розм. (який живе не на одному місці, схильний бродити). Мандрівний музика, він об'їздив майже всю країну (Л.
Словник синонімів української мови
-
мандрований —
Мандро́ваний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
мандрований —
МАНДРО́ВАНИЙ, а, е, заст. Мандрівний (у 1 знач.). Аж шусть! пан писар з командою: — Де ваш Левко мандрований? (Кв.-Осн., II, 1956, 303); І от він, мандрований син, по довгій розлуці знову вдома (Кач., II, 1958, 401).
Словник української мови в 11 томах