мандрівницький — Орфографічний словник української мови

мандрівницький — -а, -е. Прикм. до мандрівник. Великий тлумачний словник сучасної мови
мандрівницький — МАНДРІВНИ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до мандрі́вни́к. Безлячно піду по новому шляху, У мандрівницьку вдягшись одежу (П. Грабовський); Збагни найбільшу міру Утоми й виснаги в дорозі... Самоту І куряву суху і сіру – Мандрівницьку супутницю оту! (Є. Словник української мови у 20 томах
мандрівницький — МАНДРІ́ВНИ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до мандрі́вни́к. Безлячно піду по новому шляху, У мандрівницьку вдягтись одежу (Граб., І, 1959, 553); Доля мандрівницька нам сприяла І добру хату на нічліг послала (Рильський, Зграя.., 1960, 31). Словник української мови в 11 томах