манор

мано́р

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. манор — -у, ч. Феодальна вотчина у середньовічній Англії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. манор — МА́НОР, у, ч. Феодальний маєток у середньовічній Англії. Кожен манор, кожне графство і, можливо, навіть кожна вілла мали свої правові звичаї (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. манор — ма́нор (англ. manor, від лат. maneo – залишаюсь, мешкаю) феодальний маєток у середньовічній Англії.  Словник іншомовних слів Мельничука