1. Орфографічний словник української мови

манор

мано́р

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. манор — -у, ч. Феодальна вотчина у середньовічній Англії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. манор — МА́НОР, у, ч. Феодальний маєток у середньовічній Англії. Кожен манор, кожне графство і, можливо, навіть кожна вілла мали свої правові звичаї (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. манор — ма́нор (англ. manor, від лат. maneo – залишаюсь, мешкаю) феодальний маєток у середньовічній Англії. Словник іншомовних слів Мельничука