манор
ма́нор
(англ. manor, від лат. maneo – залишаюсь, мешкаю)
феодальний маєток у середньовічній Англії.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- манор — мано́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- манор — -у, ч. Феодальна вотчина у середньовічній Англії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- манор — МА́НОР, у, ч. Феодальний маєток у середньовічній Англії. Кожен манор, кожне графство і, можливо, навіть кожна вілла мали свої правові звичаї (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах