манор
мано́р
-у, ч.
Феодальна вотчина у середньовічній Англії.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- манор — мано́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- манор — МА́НОР, у, ч. Феодальний маєток у середньовічній Англії. Кожен манор, кожне графство і, можливо, навіть кожна вілла мали свої правові звичаї (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- манор — ма́нор (англ. manor, від лат. maneo – залишаюсь, мешкаю) феодальний маєток у середньовічній Англії. Словник іншомовних слів Мельничука