Орфографічний словник української мови

мантра

ма́нтра

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. мантра — -и, ж. Магічна формула викликання і закликання богів у давньоіндійській традиції.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. мантра — МА́НТРА, и, ж. Магічна формула викликання і закликання богів у давньоіндійській традиції, а також в індуїзмі та буддизмі. Над смертним ложем .. цілу добу мимрив мантри з священних книг найголовніший жрець (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. мантра — В індійських релігіях молитовний вірш або священний склад (ск., ОМ) з містичним змістом.  Універсальний словник-енциклопедія