мантра

ма́нтра

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мантра — -и, ж. Магічна формула викликання і закликання богів у давньоіндійській традиції. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. мантра — МА́НТРА, и, ж. Магічна формула викликання і закликання богів у давньоіндійській традиції, а також в індуїзмі та буддизмі. Над смертним ложем .. цілу добу мимрив мантри з священних книг найголовніший жрець (М. Словник української мови у 20 томах
  3. мантра — В індійських релігіях молитовний вірш або священний склад (ск., ОМ) з містичним змістом. Універсальний словник-енциклопедія