мантра

В індійських релігіях молитовний вірш або священний склад (ск., ОМ) з містичним змістом.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мантра — ма́нтра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. мантра — -и, ж. Магічна формула викликання і закликання богів у давньоіндійській традиції. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мантра — МА́НТРА, и, ж. Магічна формула викликання і закликання богів у давньоіндійській традиції, а також в індуїзмі та буддизмі. Над смертним ложем .. цілу добу мимрив мантри з священних книг найголовніший жрець (М. Словник української мови у 20 томах