мантра

ма́нтра

-и, ж.

Магічна формула викликання і закликання богів у давньоіндійській традиції.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мантра — ма́нтра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. мантра — МА́НТРА, и, ж. Магічна формула викликання і закликання богів у давньоіндійській традиції, а також в індуїзмі та буддизмі. Над смертним ложем .. цілу добу мимрив мантри з священних книг найголовніший жрець (М. Словник української мови у 20 томах
  3. мантра — В індійських релігіях молитовний вірш або священний склад (ск., ОМ) з містичним змістом. Універсальний словник-енциклопедія