марнотратник —
-а, ч. Той, хто нерозумно, без потреби витрачає гроші, майно тощо.
Великий тлумачний словник сучасної мови
марнотратник —
МАРНОТРА́ТНИК, а, ч. Той, хто нерозумно, без потреби витрачає гроші, майно тощо. – Най йому куратора нададуть, бо він марнотратник. Або най перепише ґрунт на тебе, бо його ще не один ошукає (Л.
Словник української мови у 20 томах
марнотратник —
МАРНОТРА́ТНИК (той, хто нерозумно, без потреби витрачає гроші, майно тощо), МАРНОТРА́Т, МАРНОТРА́ТЕЦЬ, РОЗТРИ́НЬКУВАЧ розм. — Молодим парубком ти був п'яниця, забіяка і марнотратник (І. Франко); Ані копійки без пуття! Не марнотрат я, не пияка (О.
Словник синонімів української мови
марнотратник —
Марнотра́тник, -ка і марнотра́вець, -вця, -вцеві
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
марнотратник —
МАРНОТРА́ТНИК, а, ч. Той, хто нерозумно, без потреби витрачає гроші, майно тощо. — Най йому куратора нададуть, бо він марнотратник. Або най перепише грунт на тебе, бо його ще не один ошукає (Март., Тв.
Словник української мови в 11 томах
марнотратник —
Марнотратник, -ка м. = марнотрат. Вх. Уг. 251.
Словник української мови Грінченка