мимоволі —
(що робиться без контролю) мимохіть, підсвідомо, нехотя.
Словник синонімів Полюги
мимоволі —
МИМОВОЛІ – МИМО ВОЛІ Мимоволі, присл. 1. Без певного наміру; ненароком. [Анна:] Молитви мої правдиві, бо сталась я, хоча і мимоволі, причиною до смерті чоловіка, що поважав мене й любив (Леся Українка); – Ну й штучка цей учитель!...
Літературне слововживання
мимоволі —
див. МИМОХІТЬ.
Словник синонімів Караванського
мимоволі —
присл. 1》 Без певного наміру; ненароком (у 1 знач.). 2》 Без участі свідомості; несвідомо (у 1 знач.). 3》 Всупереч власній волі, під тиском обставин; хоч-не-хоч.
Великий тлумачний словник сучасної мови
мимоволі —
Знехотя, несамохіть, несвідомо, позасвідоме, див. машинально, поневолі
Словник чужослів Павло Штепа
мимоволі —
МИМОВО́ЛІ, присл. 1. Без певного наміру; ненароком (у 1 знач.). [Анна:] Молитви мої правдиві, бо сталась я, хоча і мимоволі, причиною до смерті чоловіка, що поважав мене й любив (Леся Українка); У двірській він мимоволі був свідком багатьох кривд...
Словник української мови у 20 томах
мимоволі —
МИМОВО́ЛІ (без певного наміру; всупереч власній волі), МИМОВІ́ЛЬНО, НЕВІ́ЛЬНО, МИМОХІ́ТЬ, ПОНЕВО́ЛІ розм., МИМОВІ́ЛЬ розм., НЕДОБРОХІ́ТЬ заст.
Словник синонімів української мови
мимоволі —
МИМОВО́ЛІ, присл. 1. Без певного наміру; ненароком (у 1 знач.). [Анна:] Молитви мої правдиві, бо сталась я, хоча і мимоволі, причиною до смерті чоловіка, що поважав мене й любив (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах