Значення в інших словниках
-
мислення —
[мислеин':а] -н':а
Орфоепічний словник української мови
-
мислення —
-я, с. 1》 Дія за знач. мислити 1). 2》 Здатність людини мислити (у 1 знач.). Абстрактне мислення — мислення, яке оперує узагальненими уявленнями та висновками.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
мислення —
Найвищий рівень пізнання людиною світу, який зароджується у чуттєвому пізнанні, є функцією і вищою формою вияву аналітико-синтетичної діяльності мозку, результатом якої має бути осягнення об’єктивної істини.
Словник-довідник музичних термінів
-
мислення —
МИ́СЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ми́слити 1. А вже найбільша була біда Миронові з тим мисленням! Не вмів мислити та й годі (І. Франко); Кушнір явно не справлявся зі своїми обов'язками – не вистачало культури, широти мислення (М.
Словник української мови у 20 томах
-
мислення —
У логіці — міркування, які полягають у виведенні за допомогою законів логіки (закони м.) нових тверджень (висновків) із тверджень, визнаних за істинні (посилок, засновок); м. поділяється на прикладне (м. редукційне, індукційне, м. за допомогою аналогій) та неприкладне (м. дедукційне).
Універсальний словник-енциклопедія
-
мислення —
МИСЛЕННЯ — інформаційна діяльність, що набула якості опосередкованого, узагальненого пізнання, яке за допомогою абстрагування...
Філософський енциклопедичний словник
-
мислення —
Ми́слення, -ння, -нню, -нням
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
мислення —
МИ́СЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ми́слити 1. А вже найбільша була біда Миронові з тим мисленням! Не вмів мислити та й годі (Фр., І, 1955, 235); Кушнір явно не справлявся зі своїми обов’язками — не вистачало культури, широти мислення (Руд.
Словник української мови в 11 томах
-
мислення —
рос. мышление процес активного, цілеспрямованого, узагальненого. опосередкованого, суттєвого та системного відтворення дійсності і вирішення проблем її творчого перетворення в таких логічних формах, як поняття, судження, логічні висновки, категорії.
Eкономічна енциклопедія