мислення
ми́слення
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мислення — [мислеин':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
- мислення — -я, с. 1》 Дія за знач. мислити 1). 2》 Здатність людини мислити (у 1 знач.). Абстрактне мислення — мислення, яке оперує узагальненими уявленнями та висновками. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мислення — Найвищий рівень пізнання людиною світу, який зароджується у чуттєвому пізнанні, є функцією і вищою формою вияву аналітико-синтетичної діяльності мозку, результатом якої має бути осягнення об’єктивної істини. Словник-довідник музичних термінів
- мислення — МИ́СЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ми́слити 1. А вже найбільша була біда Миронові з тим мисленням! Не вмів мислити та й годі (І. Франко); Кушнір явно не справлявся зі своїми обов'язками – не вистачало культури, широти мислення (М. Словник української мови у 20 томах
- мислення — У логіці — міркування, які полягають у виведенні за допомогою законів логіки (закони м.) нових тверджень (висновків) із тверджень, визнаних за істинні (посилок, засновок); м. поділяється на прикладне (м. редукційне, індукційне, м. за допомогою аналогій) та неприкладне (м. дедукційне). Універсальний словник-енциклопедія
- мислення — МИСЛЕННЯ — інформаційна діяльність, що набула якості опосередкованого, узагальненого пізнання, яке за допомогою абстрагування... Філософський енциклопедичний словник
- мислення — Ми́слення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мислення — МИ́СЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ми́слити 1. А вже найбільша була біда Миронові з тим мисленням! Не вмів мислити та й годі (Фр., І, 1955, 235); Кушнір явно не справлявся зі своїми обов’язками — не вистачало культури, широти мислення (Руд. Словник української мови в 11 томах
- мислення — рос. мышление процес активного, цілеспрямованого, узагальненого. опосередкованого, суттєвого та системного відтворення дійсності і вирішення проблем її творчого перетворення в таких логічних формах, як поняття, судження, логічні висновки, категорії. Eкономічна енциклопедія