мовлений — Орфографічний словник української мови

мовлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до мовити. || мовлено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
мовлений — МО́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до мо́вити. І в тишу дзвінку Шугнуло, Ніби орел з висоти. Мовлене тим, що в вінку: – Брати! (О. Гончар); Афіняни задумувалися над силою і красою мовленого слова... Словник української мови у 20 томах
мовлений — МО́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до мо́вити. І в тишу дзвінку Шугнуло, Ніби орел з висоти. Мовлене тим, що в вінку: — Брати! (Гончар, IV, 1960, 22); Ми вдячним серцем зберігаєм нині Слова великі, мовлені тоді... Словник української мови в 11 томах