монстр —
див. ПОТВОРА.
Словник синонімів Караванського
монстр —
див. жорстокий; привид; страшило
Словник синонімів Вусика
монстр —
-а, ч. 1》 Виродок, потвора. 2》 перен., лайл. Про людину, що вирізняється своїми негативними рисами.
Великий тлумачний словник сучасної мови
монстр —
МОНСТР, а, ч. 1. Виродок, потвора. Окрім того, що розважався на святах, цар завше мав якусь свою власну розвагу..: карликів, слонів, зміїних монстрів і всіляких виродків, закрашених у горілці (Ю. Мушкетик). 2. перен., лайл.
Словник української мови у 20 томах
монстр —
(франц. monstre, від лат. monstrum – диво, потвора) страховисько, потвора.
Словник іншомовних слів Мельничука
монстр —
ПОТВО́РА (незвичайна на вигляд, страхітлива фантастична істота), ПОЧВА́РА, СТРАХО́ВИЩЕ, СТРАХО́ВИСЬКО, ПРОЯ́ВА, ЧУДО́ВИСЬКО розм., ЧУДО́ВИЩЕ розм. рідше, МОНСТР книжн., ПРОЧВА́РА заст.
Словник синонімів української мови
монстр —
МОНСТР, а, ч. 1. заст. Виродок, потвора. 2. перен., лайл. Про людину, що різко виділяється своїми негативними рисами. Волобуєв став лаяти себе. На біса він зв’язався з цим монстром [Крамаренком]? З цим широкоштанним убозтвом? (Мур., Свіже повітря.., 1962. 110).
Словник української мови в 11 томах