мінометник —
-а, ч. Військовослужбовець мінометних частин і підрозділів; стрілець із міномета.
Великий тлумачний словник сучасної мови
мінометник —
МІНОМЕ́ТНИК, а, ч. Військовослужбовець мінометних частин і підрозділів. По черзі входили грітись мінометники – їхня вогнева була під самою казармою (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
мінометник —
МІНОМЕ́ТНИК, а, ч. Військовослужбовець мінометних частин і підрозділів. По черзі входили грітись мінометники — їхня вогнева була під самою казармою (Гончар, III, 1959, 248).
Словник української мови в 11 томах