Орфографічний словник української мови

набундючити

набундю́чити

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. набундючити — див. набундючувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. набундючити — НАБУНДЮ́ЧИТИ див. набундю́чувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. набундючити — НАБУНДЮ́ЧИТИ див. набундю́чувати.  Словник української мови в 11 томах
  4. набундючити — Набундючити, -чу, -чиш гл. Надуть, растопырить. Набундючити губи. Набундючити спідницю.  Словник української мови Грінченка