Значення в інших словниках
-
набундючити —
набундю́чити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
набундючити —
НАБУНДЮ́ЧИТИ див. набундю́чувати.
Словник української мови у 20 томах
-
набундючити —
НАБУНДЮ́ЧИТИ див. набундю́чувати.
Словник української мови в 11 томах
-
набундючити —
Набундючити, -чу, -чиш гл. Надуть, растопырить. Набундючити губи. Набундючити спідницю.
Словник української мови Грінченка