Значення в інших словниках набундючити — набундю́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови набундючити — див. набундючувати. Великий тлумачний словник сучасної мови набундючити — НАБУНДЮ́ЧИТИ див. набундю́чувати. Словник української мови у 20 томах набундючити — Набундючити, -чу, -чиш гл. Надуть, растопырить. Набундючити губи. Набундючити спідницю. Словник української мови Грінченка