наважливість

нава́жливість

іменник жіночого роду, істота

рішучість, наполегливість

арх.

Значення в інших словниках

1. наважливість — -вості, ж., заст. Властивість за знач. наважливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. наважливість — НАВА́ЖЛИВІСТЬ, вості, ж., заст. Властивість за знач. нава́жливий. – Ти забула вже модну мову символістики, – промовив Павлусь, прочитавши на її божевільних очах, на її виду справдішню наважливість викраять серце з грудей (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
3. наважливість — НАВА́ЖЛИВІСТЬ, вості, ж., заст. Властивість за знач. нава́жливий. — Ти забула вже модну мову символістики, — промовив Павлусь, прочитавши на її божевільних очах, на її виду справдішню наважливість викраять серце з грудей (Н.-Лев., V, 1956, 245).  Словник української мови в 11 томах