наверчений

наве́рчений 1

дієприкметник

просвердлений

наве́рчений 2

дієприкметник

намотаний

Значення в інших словниках

1. наверчений — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до навертіти II. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до навертіти III.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. наверчений — НАВЕ́РЧЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до наверті́ти². Біля сухої, складеної неподалік від хмизу трави заздалегідь приготовано товсту з наверченими дірками колоду (Д. Міщенко). НАВЕ́РЧЕНИЙ², а, е. Дієпр. пас. до наверті́ти³.  Словник української мови у 20 томах
3. наверчений — НАВЕ́РЧЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наверті́ти². Біля сухої, складеної неподалік від хмизу трави заздалегідь приготовано товсту з наверченими дірками колоду (Міщ., Сіверяни, 1961, 27). НАВЕ́РЧЕНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наверті́ти³.  Словник української мови в 11 томах