наверчений
наве́рчений 1
дієприкметник
просвердлений
наве́рчений 2
дієприкметник
намотаний
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наверчений — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до навертіти II. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до навертіти III. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наверчений — НАВЕ́РЧЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до наверті́ти². Біля сухої, складеної неподалік від хмизу трави заздалегідь приготовано товсту з наверченими дірками колоду (Д. Міщенко). НАВЕ́РЧЕНИЙ², а, е. Дієпр. пас. до наверті́ти³. Словник української мови у 20 томах
- наверчений — НАВЕ́РЧЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наверті́ти². Біля сухої, складеної неподалік від хмизу трави заздалегідь приготовано товсту з наверченими дірками колоду (Міщ., Сіверяни, 1961, 27). НАВЕ́РЧЕНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наверті́ти³. Словник української мови в 11 томах