наверчений

наве́рчений

I -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до навертіти II.

II -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до навертіти III.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наверчений — наве́рчений 1 дієприкметник просвердлений наве́рчений 2 дієприкметник намотаний Орфографічний словник української мови
  2. наверчений — НАВЕ́РЧЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до наверті́ти². Біля сухої, складеної неподалік від хмизу трави заздалегідь приготовано товсту з наверченими дірками колоду (Д. Міщенко). НАВЕ́РЧЕНИЙ², а, е. Дієпр. пас. до наверті́ти³. Словник української мови у 20 томах
  3. наверчений — НАВЕ́РЧЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наверті́ти². Біля сухої, складеної неподалік від хмизу трави заздалегідь приготовано товсту з наверченими дірками колоду (Міщ., Сіверяни, 1961, 27). НАВЕ́РЧЕНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наверті́ти³. Словник української мови в 11 томах