Орфографічний словник української мови

навкіс

на́вкі́с

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. навкіс — див. косо  Словник синонімів Вусика
  2. навкіс — присл. Те саме, що навскіс.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. навкіс — НА́ВКІ́С, присл. Те саме, що на́вскі́с. Батіг на короткій ручці висів, обвившись навкіс через плечі (М. Томчаній); Оглянулась [Христина], її обличчя навкіс прорізали тінь і місячне сяйво (М.  Словник української мови у 20 томах
  4. навкіс — НА́ВСКІ́С (з дієсловами руху, переміщення, розташування — не прямо, а з відхиленням убік), НА́ВКІ́С, НАВСКОСИ́, НАВСКІ́СНО, НАВКІ́СНО, СКІ́СНО, ПО ДІАГОНА́ЛІ, ДІАГОНА́ЛЬНО, НАВКОСИ́ розм., НАВКОСЯКА́ (НАВСКОСЯКА́) розм., НАВСКОСЯ́К розм.  Словник синонімів української мови
  5. навкіс — На́вскі́с, навскоси́ і на́вкіс, навкоси́, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. навкіс — НА́ВКІС, присл. Те саме, що на́вскі́с. Батіг на короткій ручці висів, обвившись навкіс через плечі (Томч., Готель… 1960, 22); Оглянулась [Христина], її обличчя навкіс прорізали тінь і місячне сяйво (Стельмах, Хліб.., 1959. 157).  Словник української мови в 11 томах
  7. навкіс — Навкіс нар. = навкоси. Желех. см. навскіс.  Словник української мови Грінченка